БЕРДИЧІВ-КИЇВ-ЖИТОМИР «Розпізнай своє покликання» Саме під таким девізом у Житомирі у монастирі сестер-бенедиктинок відбулись реколекції для хлопців від 15 років і старше, які організували брати-кармеліти з Монастиря Босих Кармелітів у Бердичеві. До Житомира приїхало близько двадцяти хлопців з Бердичева та Києва, які побажали розпізнати свій життєвий шлях та познайомитись ближче з життями та духовністю святих Кармелітів Босих. Реколекції, які тривали майже три дні для хлопців провів о. Олег Кондратюк, а допомагали йому у проведенні старші чоловіки з Києва та Бердичева.
Під час реколекцій о. Олег проводив конференції на тему розпізнання життєвого покликання та вправи, які допомагають розпізнати своє життєве покликання. Також відбувався спільний переглядав кінофільмів, а після перегляду відбувалось загальне ділення та ділення в групах. Старші чоловіки також поділились досвідом з молодших, який вони розпізнали своє життєве покликання.
Під час вільного часу відбувались спортивні змагання, під час яких переможців не було виявлено. Ці реколекції дуже допомогли хлопцям на шляху до розпізнання свого життєвого покликання та стали відпочинком, після напружених буднів.
Для довідок: Реколекції - походить від латинського recollection, що означає відновлення. Церква пропонує робити час від часу реколекції - перегляд своєї «колекції думок», переглянути, чого у душі забагато, а чого, можливо, не вистачає; може, щось треба придбати, а чимось, можливо, поділитися.
КИЇВ «Карітас-Спес Україна» 21 грудня 2012 р. в примішенні Центрального Офісу Релігійної Місії «Карітас-Спес Україна», що в м. Києві, відбулась спільна передріздвяна зустріч співробітників цієї організації, а також – Католицького Медіа-Центру, Телебачення Віковічного Слова та київського Соціального центру ім. бл. Йоана Павла ІІ. Також на ці зустрічі був присутній Ординарій Київсько-Житомирської Дієцезії – Архієпископ Петро Мальчук.
На початку зустріч пролунали слова Євангелії від Святого Луки, що описують народження Спасителя у віфлеємській стайні. Потім керівник «Карітас-Спес» Єпископ Станіслав Широкорадюк привітав усіх, що тут зібрались, а також особливо підкреслив, що Різдво – це особливий час, коли навіть затверділі серця згадують про милосердя, про потребуючих. А для «Карітас» це є повсякденним клопотом, тож, певною мірою, можна сказати, що Різдво – це й свято «Карітас».
Після цього Владика Станіслав поблагословив різдвяні оплатки, а на його прохання Архієпископ Петро привітав усіх присутніх з прийдешніми святами та, зокрема, побажав глибокої віри у Боже Провидіння, а також довіри до Нього.
По тому усі присутні ділились одне-з-одним облатком, після чого відбувся невеличкий фуршет. Закінчилась зустріч спільним співом різдвяних колядок.
НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ 14 грудня, в суботу о год. 16.00 в парафії Христа Царя Всесвіту в м. Новоград-Волинський відбулася целебрація першого дороговказу згідно з програмою формації Руху Світло-Життя. П’ятеро молодих людей після підготовки в групі (три тижні) прийняло Ісуса Христа, як Єдиного Господа і Спасителя.
Christos Diakonos (Христос Слуга) поможе їм ставати НОВОЮ ЛЮДИНОЮ в служінні для Церкви. Настоятель о. Юзеф Ліпецький під час проповіді сказав про важливість служіння в християнському житті. Кожний учасник розказав, що прагне з’єднатися з Ісусом в мислені і дії. Цей перший, догматичний крок ми переживали разом з нашою парафіяльною спільнотою. На закінчення целебрації особи, котрі проходять деутерокатехуменальну формацію отримали спеціальне благословення.
Радість віри можна було чути під час Літургії. Ісус завжди дає більше, ніж хочемо, чи потребуємо.
«Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі» (Кол.1,12)
Кафедральний собор святої Софії та Прокатедральний костьол святого Олександра отримали перші примірники, нового, третього взірцевого видання Римського Месалу.
12 грудня, в спомин Матері Божої із Гваделупи, покровительки ненароджених дітей та руху «За Життя», у Вищій Духовній Семінарії Пресвятого Серця Ісуса відбулась молитовна акція «Подаруємо любов для ненароджених». Акція була організована за ініціативи пані Зої Серебровської, кандидата біологічних наук та доктора морального богослов'я, котра викладає у нас в семінарії біоетику.
Програма розпочалась із вступного слова та короткої історії про Матір Божу з Гваделупи, про яку розповів о. Олег Сартаков, голова комісії справ родини в Київсько-Житомирській дієцезії. Вершиною дня та головною подією цієї акції була Свята Меса, котру о. Олег звершив в намірі милосердя для жертв та всіх учасників аборту: невинних ненароджених, їх батьків та матерів, а також за лікарів і весь персонал абортаріїв. Після Євхаристії в процесійній ході з Євхаристійним Ісусом в Пресвятих Дарах ми вирушили до Ворзельського абортарію, біля котрого молились в намірі збереження життя невинних дітей.
Вже стало доброю традицією, що однією із перших вігілійних зустрічей з нагоди Різдва Господнього є зустріч духовенства Римсько-Католицької та Греко-Католицької Церкви в Апостольській Нунціатурі.
Так і цього року, у четвер 13 грудня Апостольський Нунцій Архієпископ Томас Е. Галіксон, разом із працівниками Апостольської Нунціатури радо приймали своїх гостей.
Були присутні Владики: кардинал Любомир Гузар, Його Блаженство Святослав Шевчук, Його Високопреосвященство Петро Мальчук та єпископ-номінат Радослав Змітрович.
Отець Патрик Оліх OFM представив усім особу Монсеньора Петра Тарнавського, Секретаря Нунціатури та розпочав передріздвяну зустріч віршем Василя Мартинюка «Народився Хліб»:
У Домі Хліба народився Хліб!
І відчаю розсипалася глиба.
І світ, який від голоду осліп,
Прозрів, коли того наївся Хліба.
Ці рядки можна ліпше зрозуміти, якщо згадати, що Вифлеєм по-єврейськи звучить як Бет-Лехем, і назву цього містечка можна перекласти як «дім хліба», про що свого часу писали Отці Церкви у своїх богословсько-духовних роздумах.
У ході зустрічі свої привітання висловили кардинал Любомир, Блаженніший Святослав, Владика Петро та Апостольський Нунцій, Його Високопреосвященство архієпископ Томас Едвард Ґалліксон. До зібраних Нунцій звернувся такими словами:
З деякими із Вас я мав нагоду зустрічатися часто протягом цього року; з іншими, мабуть, бачимося сьогодні лише вдруге. Хочу висловити мою особисту вдячність усій католицькій спільноті цього столичного граду та околиць, греко- та римо-католикам, – усім, хто прийняв моє запрошення та прибув сьогодні до цього дому.
Хочу вам сказати, що – в долі й недолі – я не лише відчуваю себе тут як удома, а й почуваюся зануреним у цю дійсність. Часто мені бракує знання мови, проте не бракує серця для служіння від імені Святішого Отця цій непростій, та передусім гарній дійсності Католицької Церкви.
… Бажаю всім святого та радісного Різдва Христового та щедрого Божого благословення на наступний рік!
На завершення Апостольський Нунцій уділив благословення всім присутнім та запросив до святкового столу. У такій радісній атмосфері всі гості мали хорошу нагоду поспілкуватися та ближче познайомитися між собою. Такі зустрічі дуже важливі та очікувані, адже зміцнюють єдність зі Святішим Престолом та між католицьким духовенством.
Проходять хвилини, години, минають дні, зрештою все проходить і все минає. Задаю питання: а куди, йдемо ми, люди? Яка ціль нашого життя, що очікуємо від себе і ближніх, чого хочемо досягти? Так трапляється у кожного з нас, що дуже часто відчуваємо пустку в житті. Ніби все є і всього маємо вдосталь: робота, гроші, рідні, знайомі, кафе, ресторани, фітнес клуби, нові знайомства. Але виявляється і цього замало, все одно хочеться втекти далеко і в нікуди, а головне хочеться втекти від самого себе. Саме таким притулком для втікачів від буденності, шуму, одноманітності, став Ворзель.
Мальовниче селище розташувалось неподалік Києва. Уявити собі: такий рай посеред такого пекла!!! Ворзель зустрів нас мальовничо і привітно: скрізь господарювала зима, розкинувши білу ковдру снігу. В повітрі відчувалась свіжість та чистота.
