В період з 16 по 18 листопада в монастирі сестер бенедиктинок у Житомирі відбулися реколекції для подружніх пар, які організували Лариса та Віктор Мурга, Аня та Андрій Маткобожики, отець Вєслав Пенський SAC – аніматори Київського Осередку міжнародного Об’єднання „Подружні зустрічі”. Ще однією аніматорською парою були ми – Тамара та Валентин Гневуш із Бердичева.

Так сталося, що учасниками даних реколекцій були подружні пари із „Домашньої церкви” Києва, Житомира та Черняхова. Люди віруючі, які в своєму житті встигли немало пережити. Тому спілкуватися з кожним подружжям було легко і просто.

На заключній зустрічі в неділю учасники вразили своєю щирістю і відкритістю. Ми зрозуміли, що реколекції для них не пройшли даремно. Від реколекцій учасники отримали сильне пережиття.

Ось як сказала про пережиті реколекції одна із учасниць із сльозами на очах, сльозами радості:

„ На цих реколекціях я відкрила в собі те, на що раніше не звертала уваги. Думала, що в наших стосунках з чоловіком усе добре, а вияснилось, що я його обділяю увагою. Він не отримує від мене всього того, що я, як жінка повинна йому дати. Я вирішила, що обовязково постараюся змінитися. Також, разом з чоловфком ми вирішили розповісти в нашій парафії про дані реколекції та заохотити інші подружні пари обовязково побувати на реколекціях для подружніх пар ”.

Інша пара із Черняхова 17 листопада відмічали 10 річницю подружнього життя. Були дуже задоволені від того, що саме в цей день вони були на реколекціях для подружніх пар. Це для них був самий дорогий подарунок на їхній ювілей. Разом вони виховують четверо діточок, п’яте було мертвонароджене. Пара дуже цікава. Він – швидкий, веселий. Вона – спокійна, врівноважена, дуже гарно співає. Особливо псалми.

„ Вісім років із десяти подружнього життя я у декретній відпустці. Дуже важко без роботи, без спілкування з людьми. Після народження першої дитини довгий час була в депресії. Коли п’ята дитина народилася мертвою мій стан став ще гіршим. Я у всьому винила себе. Якби не спілкування з психологом, то я б цього всього не пережила б. В наших стосунках з чоловіком настав застій. Ми почали шукати чогось, що допомогло б нам вийти із цієї ситуації. Шукали таких реколекцій де б ми могли залишитися удвох. Більше звернути увагу один на одного, поспілкуватись. Нам не вистачало усамітнення. І саме на цих реколекціях ми отримали те чого нам там бракувало: і усамітнення, і діалогу в подружжі навзаєм і з Богом, і щирих відвертих на наші проблеми людей – аніматорів, і зрозуміння хто я, ми і для чого живем .”

Чоловік був задоволений від того, що під час даних реколекцій він зумів більше пізнати себе, пізнати дружину за допомогою діалогу, наблизитись ближче до Господа.

Подружжя дякували Богу за те, що Він привів їх на ці реколекції. Адже добре, що є робота, друзі, рідня, сім’я, діти, є спільнота. Але немає часу на себе, на спілкування, на правдивий щирий діалог у подружжі. Стосунки між чоловіком і дружиною черствіють, почуття притуплюються і це приводить до кризи. Інша пара дуже гарна, спокійна. Звиду і не скажеш, що у них щось негаразд. Так тулилися одне до одного, ніби їм не вистачало того подружнього тепла. Ніби хотіли зігріти одне одного, але щось їм заважало це зробити. Коли мова йшла про пережиття реколекцій жінка не могла спокійно говорити, плакала. Лише сказала, що надіється на те, що Господь за допомогою цих реколекцій допоможе подолати кризу в подружжі. Чоловік був також не багатослівний і підтримав думку дружини, що реколекції повинні змінити їхнє подружжя на краще.

Від’їжджали подружжя додому з глибоким переконанням і надією на зміни в їхніх подружніх стосунках на краще. Адже вони стали володіти такою могутньою зброєю, – як правдивий подружній діалог.

Наступні реколекції для подружніх пар відбудуться 25 – 27 січня 2013 року, там же.

За інформацією звертатися до Лідерів Бердичівського Осередку „Подружні зустрічі” – Тамари та Валентина Гневуш за телефоном: 068 170 7917