ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИЩУ ДУХОВНУ СЕМІНАРІЮ

Початки існування Житомирської семінарії сягають середини XVIII ст. В ті дні душпастирський ресурс Київської дієцезії поповнювався виключно завдяки домовленостям єпископів із ректорами закордонних семінарій або старшими монаших орденів про відрядження молодих священиків в Україну. Такий стан речей з підготовкою священиків був спільною проблемою локальних церков на усьому просторі Речі Посполитої. Вирішення цього питання пов’язане з особою папи Бенедикта XIV. Він у 1740 році видав буллу „Ubi primum”, в якій зобов’язав єпископів заснувати в своїй дієцезії власну семінарію, а в душпастирській проповіді зробити акцент на вихованні молодого кліру.

АПОСТОЛЬСТВО ПП Кандидати до священства не з'являються “нізвідки” – вони походять із наших парафій. Священики після висвячення не діваються “кудись” – вони йдуть служити у наші парафії. Приготування кандидатів до священства триває близько 6 років, і той, хто ступив на цю дорогу, потребує підтримки усієї Церкви. Саме тому уся Церква, миряни та духовенство, має завдання піклуватися про нові святі покликання до священства.

Апостольство підтримки покликань є молитовною спільнотою вірних, яка має надзвичайно важливу місію – просити Господа жнив про нові та святі покликання до священства. Засоби, які використовують члени спільноти є різноманітними: піст, молитва, духовні жертви, участь у Святій Месі, паломництво тощо. Вибір залежить, очевидно, від ревності самого учасника спільноти.

Члени Апостольства беруть участь не лише у молитві та жертві, але і у духовних благах. За усіх учасників спільноти Апостольства, за особливих добродіїв семінарії, а також у їхніх намірах в семінарії щомісяця відправляється Служба Божа і щоденно моляться семінаристи. Запрошуємо вас до справи розповсюдження Апостольства у вашому оточенні.