Особливо піднесено в цьому році Бердичівська парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Всеукраїнський Санктуарій Матері Божої Святого Скапулярія) пережила Урочистість Святої Терези від Дитяти Ісус.
Розпочалось святкування невеликою виставою яка неначе відхилила завісу часу і ось перед очима ожили епізоди з життя Святої Терези, які дозволили поринути разом із нею у пошуки дороги до святості.

В нашому житті часто зустрічаємо людей, які є для нас прикладом в служінні. Так за 20 років праці в Україні мені довелося зустріти чимало християн, відданих служінню милосердя.
Пані Софія і пані Ядвіга, які проживають в місті Житомирі, вірно втілювали в життя навчання Євангелії, служачи людям, які потребують допомоги. Їхні відкриті серця для людей в потребі помітив ще тоді настоятель Кафедрального костелу св. Софії – о. Ян Пурвінський, для якого нелегка ситуація його парафіян не була байдужою.

Спільнота Світського Кармелю з Києва провела свої реколекції з 27 по 29 вересня у Бердичеві. Їх гостинно прийняли сестри терезіянки у своєму монастирі. Проводив реколекції брат диякон Марек Громотка OCD. Темою свого духовного зосередження цього разу світські кармеліти вибрали: "Марія в житті св. Терези від Дитяти Ісус".

З вересня 2012- по вересень 2013року наше Згромадження переживало особливий час 85 річницю смерті, як рік присвячений Матері Паулі Малецькій Співзасновниці нашої Серцянської родини. Через призму її особи, життя,служіння, та дорогу святості переживаємо рік віри у Церкві. В кожному домі сестер, не тільки на Україні, але і в Польщі, Литві, Білорусії, Італії і Бразилії сьогодні сестри переживають Святу Літургію в намірі винесення на вівтар слави нашої Засновниці, та про благодать розквіту харизми і дар нових покликань до нашої Серцянської родини.

29 вересня парафія св. Йоана з Дуклі, що в м. Житомирі, святкувала ювілей - 250 років з дня заснування храму та монастиря.

Чверть тисячоліття - це вже поважний вік, до того ж історія цієї парафії сповнена різних випробувань і переслідувань; особливо важкими були радянські часи, за яких храм був закритий і слугував для інших цілей склад, танцмайданчик та ін. Але вже за часів незалежності храм (також відомий під назвою Семінарійський) був повернений місцевій спільноті.