З вересня 2012- по вересень 2013року наше Згромадження переживало особливий час 85 річницю смерті, як рік присвячений Матері Паулі Малецькій Співзасновниці нашої Серцянської родини. Через призму її особи, життя,служіння, та дорогу святості переживаємо рік віри у Церкві. В кожному домі сестер, не тільки на Україні, але і в Польщі, Литві, Білорусії, Італії і Бразилії сьогодні сестри переживають Святу Літургію в намірі винесення на вівтар слави нашої Засновниці, та про благодать розквіту харизми і дар нових покликань до нашої Серцянської родини.

Нове Місто - це особливе місце, це як Ассізі для кожної францисканської душі. Бо саме тут останні роки віддано служив Господу і Його Церкві, капуцин, вірний патріот своєї землі - отець Гонорат Козьмінський. Саме з цого блаженного місця - монастиря отців Капуцинів, розпочалася прекрасна історія покликання для служби Гоподу і людям 24 чернечих безгабітових згромаджень, 16 з яких працюють і досі.
В цей знаменний день зібралась і наша спільнота в Житомирі під провододом єпископа Яна, щоб дякувати Господу за дар нашої Матері Паулі. Як заначив наш пастир під час проповіді в житті кожної Богопосвяченої особи необхідний дух служіння та самозречення і вірне несіння свого власного хреста.
Так саме і відбувалось у житті Паулі Малецької, яка у віці 18 років відчула голос покликання і постановила служити Господу. 24 лютого 1885р прийнята до постуляту в Згромадження Сестер - Посланниць Цариці Ісусового Серця у м.Вільнюсі. Отець одразу розгледів в її особі жертовну та віддану душу. Після складення перших обітниць отець Гонорат доручив їй обов'язки генеральної настоятельки Згромадження вчительок - Дочок Серця Марії, що у 1885 році формувалось у Варшаві. Що мало завдання працю серед дітей і молоді, особливою опікою сестри огортають дітей - сиріт.
Якже міцна була її віра, надія любов і велике посвячення для цілого Згромадження. В 1900 - 1907рр. кілька разів їздила до Риму у справі затвердження Згромадження Апостольською Столицею. Вона не боїться ні відстані, ні важкої виснажливої дороги, ані непомірної праці ні переслідувань. В 1908 р.на прохання о. Гонората разом з сестрами їде в Сибір, де жертовно і віддано працювали для засланців і дітей що лишилися без батьківської опіки. Сестри починають приготовляти у великій конспірації дітей, молодь і дорослих до І Святого Причастя. Діяльність матері Паулі та сестер в основному спрямовується на східні землі: це Східна Польща, Україна, Литва, Росія.
Ісус був натхненням у реалізації євангельської дороги і найвищою нормою її життя. Мати Пауля часто повторювала за святим Франциском: "Бог мій і усе!" ЇЇ глибока віра, що опиралась на Боже Проведіння, перекреслювала страх про майбутнє згромадження, котре міцно любила.Тихість і покора були прекрасою її душі, а серце її відзначалось великою вбогістю духа.
Особливістю Матері Паулі був жертовний дух, не матеріальна користь, а Божа слава. Мала нескінченну енергію, велику апостольську ревність і прекрасну організацію праці. Завжди була взірцем сестринської любові. Свої кроки служіння міцно зв'язала з Марією. Написала 9-ти денну новенну до Серця Марії.
За порадою о.Гонората впровадила у Згромадженні гасло: "Серце Марії - наше прибіжище." В 1892р. Матір Пауля пожертвувала ціле Згромадження Матері Божій Остробрамській. Склала пожертву у вигляді золотого Серця.
Померла Матір Пауля 28 вересня 1927р. в новому Місті у віці 75 років.
Згромадження міцно цінує великого духа своєї Засновниці, реалізуючи надалі її харизму.

с.Людмила Доманська.