|
 В нашому житті часто зустрічаємо людей, які є для нас прикладом в служінні. Так за 20 років праці в Україні мені довелося зустріти чимало християн, відданих служінню милосердя.
Пані Софія і пані Ядвіга, які проживають в місті Житомирі, вірно втілювали в життя навчання Євангелії, служачи людям, які потребують допомоги. Їхні відкриті серця для людей в потребі помітив ще тоді настоятель Кафедрального костелу св. Софії – о. Ян Пурвінський, для якого нелегка ситуація його парафіян не була байдужою.
Часто давав цим жінкам, і не тільки їм, адреси самотніх людей, яким ніхто не допомагав в щоденних потребах : помити, прибрати, сходити в магазин і, навіть, побілити в хаті. Так виникло приятельство цих двох жінок – п. Софії років та п. Ядвіги, які з радістю робили діла милосердя. На сьогодні це вже самотні жінки похилого віку (81,82 роки), які самі потребують чиєїсь допомоги і опіки. Живуть в місті Житомирі і до храму вже не можуть приходити, тільки з великими жертвами.
Ми, як сестри Божественного Відкупителя, працюємо в Житомирі і служимо хворим, самотнім і людям, які стоять на порозі смерті. В нашому служінні завдяки Божому провидінню нам доводиться зустрічатися з цими старенькими жінками. В розмовах з ними ми зрозуміли, що це саме вони були нашими попередниками в служінні потребуючим людям.
Після довгих роздумів нам спало на думку організувати зустріч цих двох приятельок, які вже довго не бачились і могли лише через нас передавати одна одній тільки вітання. Ми допомогли і привезли п. Ядвігу з маленьким гостинцем до п. Софії. Скільки було радості і обіймів, спогадів і сміху – вам не передати. Ми залишили їх самих а через годину повернувшись, ми застали їх в доброму настрої, і п. Ядвіга сказала, що час швидко сплинув і вони не встигли все позгадувати. Для них це вже не так важливо але при прощанні безумовно обіцяли одна одній, що будуть кожного дня з'єднуватись в молитві.
С. Моніка Браєрова |
