| Світлий погляд та радісне обличчя |
|
що у Ворзелі, так і священики, яких вона навчала протягом цілого семінарійного життя. Священики з інших семінарій, які навчаються у Ворзельській семінарії, багато вірних, які знали сестру Марту, або бачили як вона щонеділі молилася святий розарій перед Службою Божою. Святу Месу очолив Ординарій Київсько-Житомирський Петро Мальчук, співслужили йому єпископи помічники Станіслав Широкорадюк та Віталій Скомаровський, а також понад 30 священиків. Усі присутні проспівали утреню за світлої пам’яті сестру Марту. Проповідь виголосив владика Станіслав, пригадуючи завжди усміхнене, радісне життя сестри Марти. Життя сестри, яке віддала для служіння в Україні, віддала повністю, навчаючи як в семінарії, так в інституті релігійних наук св. Фоми Аквінського. Була підтримкою не для однієї людини. Була прикладом любові свого покликання, адже навіть свої останні терпіння вона жертвувала за нові покликання. "Ми є на похороні святої людини", сказав владика Станіслав. Святої, тому що святість людини видно по тому, як вона живе, як вмирає та що відбувається після її смерті. Сестра Марта завжди мала світлий погляд та радісне обличчя, і саме з таким радісним обличчям та світлим поглядом відійшла до Господа, без жодних нарікань, лише дякуючи, дякуючи Богу за все і бажаючи усім Божого благословення.
На закінчення пролунали слова подяки з уст представниці сестер Уршулянок, згромадження якого належала сестра Марта, єпископа Віталія Скомаровського та Архієпископа Петра, який щиро подякував передусім Богу за дар сестри Марти, а також сестрам за те, що в своєму часі вивчили сестру Марту, дали їй освіту, а ми, на Україні, змогли вповні з цього її дару мудрості користати. Після Святої Меси владика Віталій відмолив похоронний молебень, після чого тіло вічної пам’яті сестри було перевезене до Ворзеля, де під керівництвом Ординарія Петра Мальчука проведено молебень за сестру та поховано її біля новозбудованого костьолу на території Вищої Духовної семінарії. Цікавим є те, що сестра Марта знала особисто блаженного Папу Йоана Павла ІІ, вони були друзями і ось вона є похоронена біля костьолу, головним покровителем якого є власне блаженний Йоан Павло ІІ. Вона багато молилася за семінаристів, семінарія було «оком» в її житті, як сказала сестра настоятелька сестер Уршулянок. Молилася за нові покликання і ось вона залишається з ними, аби далі ними опікуватися, здається що все це просто збіжності, але це не так, Господь запланував все в нашому житті, все що діється є Божим замислом. Живімо так, аби Божий замисел в нашому житті був повноцінно виповнений. |