Похоронні урочистості отця Амброзія Міцкевича

http://old.kzd.org.ua/images/sliede-katedral/01-zhytomyr.png

http://old.kzd.org.ua/images/sliede-katedral/02-kyiv.png

У бердичівському костелі Святої Варвари прощалися з отцем-прелатом Амвросієм Міцкевичем: 5-го липня серце 81-річного священика зупинилося після важкої хвороби. У Бердичеві отця Амвросія вважають особистістю легендарною: він став одним із тих, відзначають, хто зміг у далеких 70-х об'єднати, згуртувати зранених та поділених тодішньою владою віруючих римо-католиків у міцну парафію.

Амвросію Міцкевичу судилося прожити дуже непросте життя, пройшовши через численні заборони й труднощі, що їх створював для священства радянський режим. Та він зумів настільки мудро витратити відведені йому земні роки, кажуть ті, хто добре знав отця-прелата, що знайомством із ним по праву можуть пишатися сотні й сотні людей. Пишатися своїм сином, констатують, можуть й одразу три країни – Латвія, в якій він народився й виріс, Польща, кров якої текла в його жилах, та Україна, що їй отець Амвросій присвятив добру половину свого життя. До Бердичева Амвросій Міцкевич потрапив у жовтні 1969-го року: попереднього священика костелу Святої Варвари так зацькували тодішні владні посадовці, що той вимушений був повернутися до Литви. Віруючі Бердичева відправилися до Риги просити єпископа, аби дав їм священика. Натомість отримали диякона Міцкевича, а той, у свою чергу –довгоочікувану згоду влади на свячення у священики. Діяльність отця Амвросія у місті розпочалася з каплиці на Чуднівській: щодня у ній він відправляв Службу Божу, сповідав, катехізував, проповідував. У Київсько-Житомирській дієцезії підрахували: у 90-ті роки Амвросій Міцкевич обіймав два деканати, а це – 14 парафій. Був час, кажуть, коли йому доводилося обслуговувати 67 цвинтарів. Отець віддав Бердичеву майже 28 років, а потім його давній друг – єпископ-ординарій Ян Пурвінський запросив переїхати до Коростеня – очолити парафію Блаженного Гонората.

Як багато визначень, виявляється, може заслужити людина... Амвросій Міцкевич був «усім для всіх», він являв собою місток між тими священиками, котрі пізнали тюрми й висилки, і молодим поколінням слуг Божих, його можна назвати людиною-скелею і людиною-Людиною. Зрештою, констатують його друзі та колеги, отець Амвросій «не кричав, що він священик – він жив, як священик»...

Поховали отця-прелата Амвросія Міцкевича на території костелу Святої Варвари біля могили його старшого брата отця Бернарда.

с. Антоніна Пухальська