Під час проповіді єпископ Ян в дуже простих, але промовистих словах звертався до всіх присутніх.
«Той самий Ісус Христос, який народився у Вифлеємі, покликав своїх учнів при Генезаретському озері, той самий Христос, Який ходив по палестинській землі, навчав, чинив чудеса, Який страждав, помер і воскрес і є серед нас в кожному храмі у Святій Євхаристії.
В святій Літургії ми складаємо Господу Богу подяку за всі Його дари, якими Він нас обдаровує, а також це є наша реальна можливість зустрічі з Господом Богом на землі. Коли в часі консекрації священик указує нам Христове Тіло і Пресвяту Його Кров. Це є також можливість нашого поєднання з Христом приймаючи Його в Пресвятій Євхаристії, де Він приходить до нас щоб укріпити, освятити і вести нас прямою дорогою до Свого Царства, де для кожного з нас Він приготував місце».
Після урочистої Меси всі зібрані пройшли Євхаристійною процесією, зупиняючись біля чотирьох стоянь – вівтарів, які були приготовлені окремими парафіями.
Біля кожного вівтаря було прочитано уривок зі Святого Писання та проголошено коротку проповідь, на закінчення котрої священики уділяли урочистого благословення Пресвятими Дарами на чотири сторони світу – наші домівки і місяця праці.
В цей неспокійний час кожен присутній особливо виразно і від усього серця співав слова суплікації «Від голоду, війни та вогню, вибав нас, Господи». Від війни... спаси нас, Господи.
Господь, котрий полишив сьогодні Дарохранительницю і під видом Хліба хотів бути близько свого народу пригадує нам про Свою постійну присутність, і що в ці нелегкі часи для світу, нашого народу загалом і кожної людини зокрема нас не полишає. І здавалося в ситуаціях, коли безнадія і розпач заповнює свідомість - Він Той самий Люблячий Бог під видом свого Тіла і Крові продовжує діяти.
