Вербна Неділя в Житомирі

http://old.kzd.org.ua/images/sliede-katedral/01-zhytomyr.png

http://old.kzd.org.ua/images/sliede-katedral/02-kyiv.png

Ні холод, ні сніг не стали перешкодою для тих всіх людей, які зібрались перед храмом св. Йоана з Дуклі, щоб разом з Архієпископом Петром, зібраними священиками, сестрами- монахинями та молоддю увійти в переживання Страсного Тижня. Вже 23 роки поспіль Вербну Неділю в Житомирі святкують не тільки прихожани з Житомира, але й молодь з усією України, що переживає Дні Молоді. І вже традицією стає погана погода, що перевіряє на мужність. А мужності зібраним не бракувало.

На початку урочистої процесії Архієпископ освятив вербу всім зібраним.

А вірним з неокатехуменальної спільноти особисто вручив великі пальмові гілки. Після урочистого співу Євангелії, центральною вулицею міста процесія вирушила до кафедрального храму.

Площа була заповнена і здавалось, що гарячі серця молодих людей зігрівали, а температура -1 не була такою відчутною.

Після прочитання Муки Господа Ісуса Христа, в проповіді Архієпископ Петро приблизив переживання Ісуса перед Його смертю, про покликання людини, про вибір та дар Божий. Про чистоту, яка є не стільки відсутністю бруду, але засобом бути ближче до Господа, бути відкритим на інших.

Після Причастя наступив особливий момент. З рук Архієпископа представники з 24 родин, в яких є 6 і більше дітей, отримали грамоту з благословенням та подякою за прийняте життя, за віру та відвагу, за труд виховання і передання віри дітям!

До відкритості на нове життя, до довіри, що «дав Бог дітей, дасть і на дітей» закликав Архієпископ. У світі, де найважливішим стають матеріальні цінності, егоїзм та індивідуалізм, багатодітні родини є знаком щедрого Божого благословення та Провидіння.

Дякуючи Архієпископу Петру за відкрите серце, молодь подарувала йому серце та мило, пам'ятаючи, що гаслом Дня Молоді є «блаженні чисті серцем»..

А о. Лукас, голова Оргкомітету отримав цілий кілограм мила та медаль.

23 Дієцезіальний День Молоді закінчився. Учасники повернулись до своїх домівок, до щоденних праць, обов'язків, навчання. Але не закінчується подорож, в якій кожен має шукати свою дорогу до Господа. А через рік – знову приїхати в Житомир, щоб набравшись сили крокувати далі.

БІЛЬШЕ ФОТО