Святкування у монастирі братів кармелітів у Бердичеві почалися з вечірньої Меси о 18.00 для паломників, які з вірою йшли до цього святого місця несучи в серцях свої прохання і подяки. Службу Божу очолив єпископ Станіслав Широкорадюк, котрий щиро дякував усім організаторам паломництв, та самим паломникам за свідоцтво віри, та за проявлення великої культури. Владика зазначив, що паломництво, це був особливий час життя з Богом, заохочував паломників пам’ятати про те, чим наповнились під час подорожування до Марії. Проповідь виголосив отець Андрій Рушала, провінціал Краківської провінції Кармелітів Босих, з Польщі. На початку свого звернення він привітав усіх паломників, що прибули з так багатьох місць України та з поза її меж. О. Андрій у своїй проповіді зазначив: «Сьогодні є особлива нагода наново подивитись на святий скапулярій, на його історію і духовне значення. Біблійне поняття шати є інше, ніж ми розуміємо. Для нас шата це щось зовнішнє. В Біблії шата зв’язана з особою, яка її носить. Забрати шату – це посягнути на особу, котра носить цю шату. Аналогічно, дати комусь шату – це дати себе, своє серце, багатство духа. Марія даючи скапулярій, дає нам себе, все, що має. Знаємо, що Мати Божа має все і дає нам все, чого потребуємо. Приймаючи скапулярій, приймаємо Марію і відтоді шата Марії стає нашою, ототожнюється з нами. І ми хочемо ототожнюватися з Нею, наслідуючи Її життя, чесноти, покору, чистоту, з’єднання з Богом. Нехай ця урочистість пригадає нам те, що єднає нас з Марією. Два куски сукна, якщо з вірою підійти до цього знаку і можна дивуватись, які великі речі вчинить Господь. Нехай це буде допомогою відновити свідомість скапулярію. Для тих, хто ще не носить, нехай зродить прагнення і заохотить прийняти шату Марії».

Продовженням святкування була нічна адорація. Ті, хто прийшов на адорацію мали можливість прославити Бога і Марію своїми співами, молитвами, послухати конференції.

У неділю, 18 липня, урочиста Меса розпочалась о 12 годині. Навіть зранку, в цей день проведення Урочистої Літургії, на автобусах під’їжджали все нові та нові групи вірних, і не тільки з України. Люди заполонили всю площу перед Кляштором та навіть біля будівлі райдержадміністрації.

На урочистості були присутні керівники міста Бердичева та Бердичівського району. Також прибуло багато різних гостей.

Літня спека давала про себе знати, але через деякий час сонце закрила хмарка і навіть був невеликий свіжий дощ. Літургію очолив владика Йоан Пурвінський, який з радістю і захопленням привітав усіх паломників. Співслужили теж єпископ Леонід Дубравський Ординарій Кам’янець - Подільської Дієцезії та єпископи Києво-Житомирської Дієцезії Станіслав Широкорадюк та Віталій Скомаровський.

Проповідь проголосив єпископ Віталій Скомаровський. Владика закликав нас подумати над тим, чим є Маріїне материнство щодо кожного з нас. Ісус під хрестом довіряє Йоана Марії. Ісус стверджує материнство Марії як дійсність. Вона Мати всіх членів Містичного Тіла. Учень присутній під хрестом є уособленням всіх улюблених учнів. Марія є взірцем віри. Присутня на початку і в кінці діяльності Ісуса. Віра Марії не шукала підтвердження. Вона була готова зробити все, що Він скаже. Свою відповідь віри Марія дала вже в часі Благовіщеня. Словами «ось Мати твоя» Ісус прагне пробудити любов і довір’я. в школі Марії цього вчаться. У словах Ісуса «учень взяв Її до себе» міститься великодушність з якою Йоан виконав слова Господа. Нехай кожен християнин вміє і хоче приймати Марію до себе.

На завершення проповіді Владика зацитував молитву святого Максиміліана Марії Кольбе: «О Непорочна, неба і землі Царівно, Притулок грішних і Матір наша наймилосердніша. Тобі Бог доручив все своє милосердя! Я, недостойний грішник, припадаю до Твоїх ніг, покірно молячи, щоб Ти всього мене, повністю, як річ і власність свою прийняла і вчинила зі мною, з моєю душею, тілом, з усім моїм життям, смертю і вічністю, все те, що Ти сама бажаєш. Амінь.".

На завершення літургії всі вірні, зібрані на урочистості, на чолі з Владиками віддались під покров Богородиці. Всі паломники свідомі того, що Марія є нашою духовною Матір’ю і завжди можемо розраховувати на її допомогу та підтримку, збагачені духовно повертались до своїх домівок.