КУЛЬТ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ «Віднині ублажатимуть Мене всі роди» (Лк. 1,48): «Благоговіння Церкви перед Пресвятою Дівою належить до суті християнської релігії» (Павло VI, Апост. зверн. «Marialis cultus», 56.). Пресвятій Діві «слушно віддаємо особливу шану. Справді, від найдавніших часів Благословенна

Діва вшановується іменем "Богоматір"; вірні вдаються до її заступництва, моляться до неї в усіх своїх небезпеках і потребах (...).

Цей культ (...), хоч і має абсолютно унікальний характер, істотно відрізняється від культу поклоніння (аdоrаcіо) (...), що віддається Втіленому Слову, як і Отцеві і Святому Духові, водночас він тому поклонінню значно сприяє» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 66.), він виражається в літургійних святах, присвячених Божій Матері (II Ватиканський Собор, Конст. «Sасrоsапсtит Сопсіliит», 103.), і в богородич-ній молитві, наприклад у вервиці, яка є «підсумком цілого Євангелія» (Павло VI, Апост. зверн. «Marialis cultus», 42.).

МАРІЯ - ЕСХАТОЛОГІЧНА ІКОНА ЦЕРКВИ

Після того як було сказано про Церкву, про її походження, її місію і призначення, найкраще буде завершити цей огляд, звернувши очі на Марію, щоб у ній вбачати те, чим є Церква у своїй містерії, у своєму «паломництві віри», і чим вона буде у небесній батьківщині при кінці своєї дороги, де її очікує «в славі Пресвятої і нероздільної Трійці», «у співпричасті всіх святих» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 69.) та, кого Церква пошановує як Матір свого Господа і як свою Матір.

«Тимчасом, як у небі, де Мати Ісуса, прославлена вже тілом і душею, є образом і початком Церкви, яка має завершитись у майбутньому, так і на землі, в очікуванні приходу Господа, вона світить, як знак певної надії і втіхи, Божому Народові в його мандрівці» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 68.).

*************

Вимовляючи «Хай буде» в час Благовіщення і даючи свою згоду на містерію Втілення, Марія вже співпрацює в цілому ділі, яке має виконати її Син. Вона є Матір'ю всюди, де Він є Спасителем і Головою Містичного Тіла.

Пресвята Діва Марія, завершивши своє земне життя, з душею і тілом була взята до небесної слави, де вона вже бере участь у славі Воскресіння свого Сина, випереджаючи воскресіння усіх членів Його Тіла.

«Ми віримо, що Пресвята Мати Божа, нова Єва, Мати Церкви, і в небі продовжує свою материнську роль стосовно членів Христа» (Павло VI, «Sollemnis Professio fidei», Символ віри Народу Божого, Урочисте визнання віри, 15.).

Тексти використано з ККЦ