title-ecclesia

Комунікат Комісії у справах родини
КОМУНІКАТ 
5 грудня 2013 року

Цим бажаємо повідомити Вас і Ваших парафіян про важливі події і документи Католицької Церкви у справах родини. Інформація може бути корисною для Вас і Ваших парафіан. Можна включити її в програму катехез, в тематику проповідей і залучати до парафіальних оголошень.

1.
4 жовтня 2013 сім'ї об'єдналися в молитві з Папою Франциском, стаючи разом з ним паломниками в Ассізі, оскільки Св. Франциск і Св. Клара допомагають оновити свіжість євангельських рад і приналежність до Церкви. В інтерв'ю Євгеніо Скальфаро, Папа Франциск вказує на те , що незайнятість молоді та самотність людей похилого віку - це сьогодні найбільші виклики перед Церквою. «Два найсильніших зла , які існують в світі в ці роки - незайнятість молоді та самотність , в якому залишені старі. Старики потребують турботи і товариства, молоді потребують роботи і надії, але не мають ні одного ні іншого, і біда в тому, що вони їх більше й не шукають. Вони здавлені в сьогоденні».
- Заохочуємо Вас в парафіяльних планах врахувати відвідини євангелізаційними групами чи спільнотами людей похалого віку і, можливо, залучити їх до парафіальної Дияконії Молитви. Варто звітувати самітним і хворим яякі плоди їх молитов, тобто які упіхи євангелізацій чи взагалі парафіальної діяльності.
2.
«Сім'я - покликання до мужності». Папа Франческо під час зустрічі з молоддю в Ассізі, в п'ятницю 4 жовтня, сказав: «Подружжя – це справжнє покликання, таке ж, як і священство й чернецтво. Двоє християн, які одружуються, відчули у своїй історії кохання поклик від Господа: покликання формувати з двох, чоловіка і жінки, одне єдине тіло, одне єдине життя. Необхідна мужність, щоб створити сім'ю. Не потрібно боятися робити в житті вирішальні кроки, такі як подружжя. Тоді справжня любов, посилена вірою, зможе перемогти «культуру тимчасових речей», існуючу в суспільстві, де перевага в правах віддається радш індивідуумам, ніж сім'ї, де стосунки тривають тільки до перших труднощів».
- Висновок для парафіан: Святий Отець звернувся до молоді з сердечним запрошенням: «поглиблювати любов, поважаючи терміни і способи вираження, і молитися, молитися добре, не втрачати надії, що Господь не залишить їх одних! Дозвольте Йому увійти у Ваш будинок як одному з членів сім'ї, Він вас підтримає завжди».
- Необхідно проголошувати, як для парафіян, так, особливо для тих, хто поки не належить Католицької Церкви, що головною необхідною умовою побудови нормальної сім'ї є приналежність до Ісуса.
3.
Варто повідомити парафіан, що 8 жовтня 2013 року Святий Отець призначив III Позачергову (Straordinaria) Генеральну Асамблею Синоду Єпископів, яка проходитиме у Ватикані з 5-го по 19-те жовтня 2014 року. Тема зібрання: «Пасторальні виклики сім'ї в контексті євангелізації».
4.
У Римі 23-25 жовтня 2013 відбулося Пленарне засідання Папської Ради у справах Сім'ї. 25 жовтня день розпочався з виступу рабина Давида Розена, який говорив про «Хартію Прав Родини в єврейській перспективі». Доктор Розен почав з того, що підкреслив різницю в трактуванні сім'ї в католицькому і єврейському вченні. Євреї допускають розлучення і контрацепцію, оскільки визнають людську особистість від моменту народження, а не в стані ембріона. Проте, - сказав - обидві релігії надають центральне значення подружжю і сім'ї для суспільства і для віри. Для єврейської релігії, «дім - це серце літургійного служіння, і сім'я має духовну цінність, несе місію святості».
Найважливішим моментом дня стала аудієнція Святішого Отця з членами і консультантами Папської Ради. Після привітання Папи Президентом монс. Палья, Папа виголосив зворушливу промову. Серед іншого , Святий Отець сказав: «сім'я - це незалежний життєвий континуум, а не сума особистостей, які її складають. Це місце, де вчаться любити... Сім'я - це мотор цього світу та історії, природний центр людського життя, де будується особистість: місце, де людина отримує ім'я, вчиться відчувати, нести відповідальність один за одного, вчиться діалогу і мистецтву спілкування. Сім'я заснована на шлюбі. Через акт вільного кохання християнські подружжя свідчать, що шлюб грунтується на об'єднанні чоловіка з жінкою як перше людському таїнстві (Sacramento dell'umano ). У подружній і родинній любові ясно відкривається покликання людини до любові назавжди. Труднощі, жертви, кризи - це кроки до більшого відкриття один на одного, довіряючи Божественній любові. У подружжі і в родині бувають проблеми, бувають різні точки зору, незрозумілі ревнощі, суперечки. Потрібно, проте, сказати молодому подружжю, що важливо ніколи не закінчувати день, не примирившись між собою. Примирення оновлює Таїнство Шлюбу і підтримує єдність сім'ї. (...) Ще одна особлива думка: про дітей, про бабусь і дідусів. Суспільство, яке забуває про малих і старих, обрізає власні корені і власне майбутнє. Турбота про дітей і літніх людей - це акт цивілізації. Проголосити благу звістку про сім'ю - це важлива частина євангелізації, довіреної християнам у свідоцтві життя.
- Як висновок ми можемо познайомити парафіан з доктриною єврейських спільнот: негативна риса – «Євреї допускають розлучення і контрацепцію, оскільки визнають людську особистість від моменту народження, а не в стані ембріона»; проте позитивна це те, що для єврейської релігії, «дім - це серце літургійного служіння, і сім'я має духовну цінність, несе місію святості».
- Також можна парафіанам наголосити на вищезгаданих папських пріорітетах.

Хочемо також Вам нагадати два пункти з енцикліки папи Франциска Lumen fidei посвячені родині.
Віра і сім'я
52. Розповідаючи про подорож Авраама до міста майбутнього, послання до Євреїв торкається благословення, що передається від батьків до дітей (Євр. 11,20-21). Сім'я є тим першим середовищем, в якому віра освітлює місто людей. Перед усім маю на увазі стійкий зв'язок чоловіка і жінки у шлюбі.
Повстає цей зв'язок з любові - знаку і присутності Божої любові - із визнання позитивності статевих відмінностей і прийняття їх, завдяки яким подруги можуть стати одним тілом (Бут 2:24) і здатні до народження нового життя як вияв доброти Творця, його мудрості і його плану любові.
Будуючи на цій любові, чоловік і жінка можуть присягнути один одному взаємну любов вчинком, що зобов'язує на все життя і який так багато спільних рис з вірою має. Присягнути ж любов на все життя можливо лише тоді, коли усвідомлюємо існування плану, що перевищує наші проекти, який нас підтримує і робить здатними усе наше майбутнє принести в дар коханій людині. Віра також допомагає нам зрозуміти сенс народження дітей у всій його глибині і багатстві, як знак любові Творця, який дарує і ввіряє у наші руки таємницю нової людини. Власне завдяки своїй вірі Сара стала матір'ю, покладаючись тільки на вірність Бога своїм обітницям (Євр. 11,11).
53. У сім'ї віра супроводжує всі періоди життя, починаючи з дитинства: діти вчаться довіряти любові своїх батьків. Ось чому так важливо, щоб батьки дбали про спільні релігійні практики в сім'ї, щоб супроводжували дозрівання своїх дітей у вірі. Особливо молодь, що переживає настільки складний, багатий і важливий для віри період життя, повинна відчувати постійну близькість і турботу зі сторони сім'ї і церковної спільноти на своїй дорозі дозрівання у вірі. Всі ми бачили, як підчас Всесвітнього дня молоді, молодь виявляла радість вірити, зобов'язуючись жити вірою, з кожним днем все міцнішою і великодушнішою. Молодь прагне жити повнотою життя. Зустріти Христа, дозволити Йому взяти нас за руку дозволити його любові нас вести розширює горизонт життя дає непохитну надію що не розчарує.
Віра не є притулком для людей позбавлених відваги, але розвитком нашого життя. Віра допомагає віднайти нам наше велике покликання, покликання до любові, і гарантує, що ця любов є надійна, що їй віддатися вартує бо її фундамент стоїть на Божій вірності, що сильніша за будь-яку слабкість нашу.

- Висновок для парафіан: У вихованні дітей в християнській вірі католики не повинні покладатися виключно на  недільну школу, а розуміти, що діти можуть освоїти практики віри, і потім навчитися робити самостійні кроки у вірі тільки перейнявши це з щоденного життя своїх батьків.
Комісія просить Настоятелів сприяти душпастирству сімей.
Надіємось, що ця інформація буде для Вас корисна!

З молитвою і пошаною
Голова Комісії о. Олег Сартаков
о. Руслан Демчук
пані Зоя Серебровська
пані Яніна Демченко

 
Історія дієцезії
Єпископи
Прокатедра Київ
Катедра Житомир
Дієцезіальні комісії
Навчальні заклади
Релігійна діяльність
Деканати та парафії
Ордени і Згромадження
Чин дів
Рухи та спільноти
Санктуарії
 
 
Copyright © 2008-2023. Київсько-Житомирська дієцезія. Power by: ArtGattino