Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії було засноване у 1888 році в Польщі. Це час великого руху населення з сіл до міста в пошуках праці. Багато молодих дівчат потрапляє в не найкраще моральне середовище фабрик міста. Це є імпульсом до заснування сестер укритого смиренного життя та апостольского служіння в суспільстві. Сестри підтримують християнські ідеали серед робітників, перебуваючи з ними також на місцях праці, шукаючи їм помешкання та допомагаючи при різних скрутних ситуаціях.

Діяльсть Згромадження швидко розповсюджується на сьогоднішню территорію Польші, Россії, Латвії, Литви та України (на той час тільки в м. Луцьку).

1939-1957рр. – Період випробування для сестер, коли панує війна, переслідування та репресії.

1969р. – На запрошення місцевих священників сестри приїхали до м. Львова.

1975р. – Їх прийняли та запросили до служіння в Києві та Хмельницькому.

1980р. – Відкриваються все нові та нові місця служіння в Україні.

2008р. – Сестри за дозволом єпископів України засновують при Згромадженні групи мирян – Шанувальників Непорочного Серця Марії.

„Бог мій і все в Пресвятому Таїнстві” – це девіз нашого згромадження. Він нагадує, що сестри, особливим чином віддані Серцю МаріЇ, присвячують себе молитві, праці та апостольству, стараючись поширювати культ Пресвятої Євхаристії. Блаженний Гонорат Козьмінський і Співзасновниця мати Анеля Годецька прагнули, щоб наше Згромадження було до глибини проникнуте духом Євангелія, а життя зосереджене на Ісусі Христі.

Герб є, певним чином, офіційною візитною карткою Згромадження. Він представляє собою зміст нашого життя – духовість і харизму – як єдине ціле. Важливим є кожен з його елементів.

Непорочне Серце Марії – серце, що горить полум’ям любові до Бога і людей, пробите мечем болю з приводу страждань Ісуса і постійних образ Господа людськими гріхами.

Гостія – знак присутності самого Бога, джерело справжньої і живої любові, осередок нашого духовного життя.

Дитятко Ісус – смиренність Божого Сина найбільше проявляється в моменті Втілення, коли Він узяв на Себе людське тіло, щоб бути «Богом з нами». Він вчить нас смирення, а разом із тим – укриття.

Схрещені долоні Ісуса і св. Франціска з Ассізі – символ францисканської духовності.

„Ora et labora” – молись та працюй, отож тривати в контемпляціїї і служити ближнім не занедбуючи жодного з цих елементів.

Харизма – це наше служіння в Церкві і для Церкви згідно з тим, що за натхненням Святого Духа довірили нам Засновники Згромадження. Головним апостольським завданням Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії є праця над підтриманням віри та розвитком християнського життя в суспільстві, особливо в робітничому середовищі.

Стараємося зреалізувати це завдання таким чином:

• бути якомога ближче до працівників різних сфер діяльності – працюємо разом з ними, не виявляючи, що ми є монахинями (не носимо монашого одягу);
• допомагати в отриманні освіти та професії – ведемо гуртожиток для дівчат;
• проголошувати Христа всіма можливими шляхами – допомога священикам при парафіях в душпастирській праці (катехиза дітей, молоді та дорослих, праця в ризниці); робота в школах вчителями чи вихователями; праця в католицьких засобах масової інформації;
• запевнити опіку дітям батьків, що багато працюють – ведемо дитячі садочки, світлиці, дитячий будинок; в одній із парафій готуємо обіди для школярів із малозабезпечених сімей;
• допомагати хворим і страждаючим, особливо людям похилого віку – працюємо в домі опіки для людей похилого віку, а також в лікарнях;
• служіння майбутнім священикам – праця в семінарійній кухні;
• відновити духовні та фізичні сили, вичерпані щоденною працею – ведемо будинок відпочинку та реколекційний дім; будинки відпочинку для дітей.

Як все це реалізуємо? Через молитву та працю. Хочемо бути в єдності з людьми праці, своїм життям проголошуючи «Євангеліє праці»

Харизма Згромадження, вказана Засновниками

Харизма – це динамічна реальність. Відчуття цього динамізму вписане в історію і сьогодення Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Це відчуття проявилося як відповідь на нагальні проблеми стрімко зростаючого в той час робітничого класу. Блаженний Гонорат Козьмінський OFM Cap (1829-1916) зауважив, що «фабрики стали в наш час втіленням матеріалізму (...). Треба було і туди вислати апостолів Христа, як овець поміж вовків, щоб вовків своїм смиренням перетворити на овець». Отець звернувся до Анелі Рози Годецької (1861-1937), з проханням взяти під опіку робітниць на фабриках. Виконуючи прохання отця Гонората, Анеля Роза стала співзасновницею Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Сталося це 4 Х 1888 року в Закрочимі (Польща).

www.http://honoratki.org.ua/